Високоекологічний гігієнічний засіб широкого спектру пролонгованої фунгіцидної, віруліцидної, бактерицидної дії. Засіб не викликає резистентність до активних компонентів, що входять до його складу. Засіб ефективний для профілактики таких поширених захворювань ротової порожнини, як стоматит, гінгівіт, пародонтит тощо, сприяє швидкому загоєнню слизової оболонки. Засіб усуває неприємний запах з ротової порожнини. Не викликає алергічної реакції у тварин і людини.

ЗАСІБ ГІГІЄНІЧНИЙ

ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА РОТОВОЮ ПОРОЖНИНОЮ ДОМАШНІХ ТВАРИН

«СВІЖЕ ДИХАННЯ»

50 мл

Склад засобу: екстракт Календули лікарської (Calendula ojficindlis L.) - 300 мг; екстракт Ромашки лікарської (Chamomilla recutita (L.) - 300 мг; екстракт Алое деревоподібного (Aloe arborescens Mill.) - 300 мг; екстракт Евкаліпту кулястого (Eucalyptus globulus Labill.) - 300 мг; екстракт Подорожника великого (Plantdgo major L.) - 300 мг; екстракт Цетрарії ісландської (Cetrarie islandica) - 300 мг; екстракт Кропиви дводомної (Urtica dioica L.) - 300 мг; цитрат Аргентуму з вмістом активного срібла - 50 мг/л; цитрат Магнію з вмістом активного Магнію - 50 мг/л; вода деіонізована – до 50 мл.

Календула лікарська (Calendula ojficindlis L.). Квітки містять тритерпеноїди, флавоноїди (0,3-0,8 %), каротиноїди, поліацетилени, ефірну олію (до 0,12 %), фенолокислоти, стероли та сесквітерпенові лактони гіркого смаку (календин). Тритерпенові сапоніни належать до похідних олеанолової кислоти — календулозиди А і В, є також тритерпеноїди а- і р*-амірин, тараксастерол, арнідіол, фарадіол, календулодіол (похідне лупеолу). Після гідролізу вміст олеанолової кислоти перевищує 4 %. Біологічна дія та застосування. Протизапальний і спазмолітичний засіб. Календулозиди знижують концентрацію холестерину у крові. Флавоноїди в експерименті виявили протизапальну і жовчогінну активність. При зовнішньому застосуванні призначають для лікування забитих місць, гематом, гноячкових захворювань шкіри, трофічних виразок, опіків та відморожень. У гомеопатії використовується зібрана під час цвітіння трава. У дерматології застосовується для попередження нагноювання ран як замінник йодної настойки, в стоматології — як гемостатик; при тонзилітах, ангінах і стоматитах — для полоскання; в гінекології — при ендометриті, ендоцервіциті, кольпіті.

Ромашка лікарська (Chamomilla recutita (L.). Квітки Ромашки лікарської (Flores Chamomillae) містять ефірну олію (0,8 %) синього кольору. Основні компоненти її — хамазулен, сесквітерпенові вуглеводні фарнезен і кадінен, сесквітерпеновий спирт бісаболол, аліфатичний терпен мірцен. У квіткових кошиках знайдені також флавоноїди, кумарини, тритерпенові спирти, фітостерин, холін, аскорбінова кислота, каротин. Встановлено, що хамазулен утворюється в квітучих кошиках із гваяноліду матрицину (прохамазулену). Біологічна дія та застосування. Препарати Ромашки лікарської збільшують секреторну діяльність травних залоз, стимулюють жовчовиділення і збуджують апетит, усувають спазми органів черевної порожнини, виявляють болетамувальну, протизапальну, протиалергічну, антимікробну дію. При зовнішньому застосуванні препарати ромашки виявляють протизапальну, знеболюючу, епітелізуючу, антимікробну і антимікотичну дію. Настій квіток ромашки вживають для полоскання при запаленні слизових оболонок ротової порожнини, для санації гнійних ран, виразок, гемороїдальних вузлів, спринцювання при кольпіті, ендоцервіциті та ін. У гомеопатії використовується вся квітуча рослина при рефлекторному сухому кашлі, грипі, судомах у кишечнику, диспепсії.

Алое деревоподібний (Aloe arborescens Mill.) Сировина містить похідні оксиметилантрахінону: алое-емодин (1,66 %), с-глікозид алоїн, що складається з алое-емодинантрону та арабінози, а також наталоїн — глікозид антрону та арабінози. Знайдені гіркі речовини, ферменти, амінокислоти, полісахариди, смолисті речовини, вітаміни, органічні кислоти жирного та ароматичного ряду. Біологічна дія та застосування. Із свіжих листків алое отримують препарати біогенних стимуляторів за В. П. Філатовим. Ці речовини утворюються в листках алое, які витримують при зниженій температурі в темряві, в результаті адаптації тканин до несприятливих умов. Препарати біогенних стимуляторів з вмістом алоє застосовують в офтальмології, хірургії, гастроентерології, дерматології та ін. Комплексний препарат лінімент алое виявляє репаративну дію при опіках. Сік алое входить до складного препарату алором, який використовується для лікування артритів, міозитів, радикулітів як протизапальний, антисептичний та анальгетичний засіб. Сік алое із свіжозібраних листків, консервований 95 % етанолом та хлорбутанол гідратом, виявляє послаблюючу, протизапальну і бактерицидну дію. Використовують внутрішньо (в гастроентерології) і зовнішньо для лікування гнійних ран, опіків, захворювань шкіри. У гомеопатії використовують сік, який після висушування називають сабуром, при геморої, випадінні прямої кишки, ранковому проносі, дизентерії, розслабленні сфінктера заднього проходу.

Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus Labill. У листках накопичується ефірна олія (1,3-4,5 %), основним компонентом якої є цинеол (80 %), у меншій кількості альфа-пінен, пінокарвон, аліфатичні альдегіди — ізовалеріановий, капроновий та каприловий. З інших біологічно активних речовин досліджені флавоноїди, дубильні речовини, хлорофіл, елагова кислота, фенолокислоти. Біологічна дія та застосування. Препарати евкаліпта виявляють бактерицидну, протизапальну, в'яжучу дію. Суміш хлорофілів з листків евкаліпта має протистафілококову дію.

Подорожник великий — Plantdgo major L. Містить полісахариди (20 %), що представлені пектиновими речовинами та нейтральними гліканами. Присутні також манніт, сорбіт, алантоїн, іридоїди (аукубін та каталпол), стероїди, флавоноїди (похідні лютеоліну, кверцетину, апігеніну та ін.), дубильні речовини. Листки і трава містять каротиноїди, вітаміни С і К. Біологічна дія та застосування. Препарати виявляють протизапальну, відхаркувальну, ранозагоюючу дію, стимулюють регенеративні процеси. Настойка подорожника внутрішньо застосовується при бронхітах, коклюші, астмі, зовнішньо лікує фурункули, свищі. Сік подорожника використовується при анацидних гастритах, виразках і хронічних колітах. Плантаглюцидом, що є сумою полісахаридів з листя, лікують гастрити, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки у випадках з нормальною і зниженою кислотністю. У гомеопатії використовується вся свіжа квітуча рослина при вушному і зубному болю, геморої, діареї, зовні —- при невралгіїтрійчастого нерва, лишаї.

Цетрарія ісландська (ісландський «мох») — Cetrarie islandica. Лікарська рослинна сировина містить слиз, органічні лишайникові кислоти, йод. Біологічна дія та застосування. Відхаркувальна, антибактеріальна, знімає подразнення, антимікробна, репаративна.

Кропива дводомна — Urtica dioica L. Листя кропиви дводомної містять вітамін K1 (0,2 %), каротиноїди (Р-каротин, ксантофіл, ксантофілепоксид, віолаксантин – усього 50 мг/%), хлорофіл (5 %), вітаміни С (0,6 %), В2, В3, органічні кислоти, глікозид уртицин, оксикоричні кислоти, флавоноїди (кверцетин та ін.), дубильні речовини (2 %), камеді, сітостерин, фітонциди, мікро- і макроелементи (кремній, залізо, мідь, марганець та ін ). У клітинному соку волосків є мурашина кислота, гістамін і ацетилхолін. Гідрофільні речовини коренів мають характер лектинів та полісахаридів; серед ліпофільних речовин багато р-сітостерину та інших фітостеринів. Біологічна дія та застосування. Кропива дводомна має кровоспинні, сечогінні та загальнозміцнюючі властивості, виявляє слабку жовчогінну дію. Крім того, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість гемоглобіну та еритроцитів і нормалізують склад крові, зменшують кількість цукру в крові, виявляють протизапальну дію, підвищують регенерацію слизових оболонок шлунково-кишкового тракту,справляють судинозвужувальний вплив, сприяють нормалізації порушеного менструального циклу. Застосовують кропиву переважно як кровоспинний засіб у вигляді настою і рідкого екстракту при легеневих, кишкових, маткових та інших кровотечах. Поряд із цим, препарати з листя кропиви є ефективними засобами при атеросклерозі, залізодефіцитній анемії, холециститах, гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, цукровому діабеті, нирковокам'яній хворобі, асциті, набряках та ін. Листки кропиви входять до складу вітамінних, шлункових, проносних та деяких інших зборів, а також жовчогінних препаратів алохол та фітон-СД. Застосовують відвар наземної частини рослин для зміцнення волосся. З листя кропиви можна одержати хлорофіл, який має тонізуючі властивості, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин і використовується в фармацевтичній та харчовій промисловості. Водно-спиртовий екстракт з коренів кропиви за кордоном використовують при простатиті з ускладненим сечовиділенням.

Срібло – проста речовина елементу Аргентуму (Argentum). Фармакологічні властивості препаратів Аргентуму визначаються специфічною біологічною активністю іонів Ag+, які утворюються при дисоціації його сполук. Однією з головних фармакологічних властивостей препаратів Аргентуму є їх антимікробна дія. Їх використовують переважно як антисептики. Аргентум нітрат і протаргол застосовують як в’яжучий лікарських препаратів. У ряді випадків аргентум нітрат per se або у вигляді концентрованих розчинів використовують для припікання кондилом, бородавок тощо. Аргентуму цитрат являє собою сіль Аргентуму та лимонної кислоти, що розчинна у воді. Дія Аргентуму цитрату полягає у тому, що він руйнує клітинну мембрану бактерії та денатурує білкові речовини всередині клітини.

Магній є важливим макроелементом, кількість якого в організмі ссавців близько 20 г. Він сприяє виведенню холестерину та чинить антиспазматичну дію, активує такі ферменти, як карбоксилаза, енолаза, гексокіназа і входить до їх складу. Нестача магнію викликає інфаркт міокарда. Надлишок іонів Магнію посилює гальмування процесів у центральній нервовій системі, знижує артеріальний тиск і спричиняє брадикардію. У тваринному організмі магній необхідний для утворення кісток та м’язів. Більше 60% Магнію знаходиться у кістках, головному мозку, а решта — у м’яких тканинах та рідинах. При різкому зменшенні кількості магнію можуть виникнути сильні судоми і навіть параліч мязів. Надлишкова кількість магнію пригнічує ріст. Дуже високий вміст його у крові викликає «магнієвий наркоз», або сонливість. У рослинах магній знаходиться у зв’язаній формі, у вигляді фосфатів – у протоплазмі, у молекулі хлорофілу, а у формі неорганічних солей – у клітинному соку. Під впливом магнієвих добрив покращується синтез вітамінів А і С. У медичній практиці магній входить до складу кровозамінних лікарських препаратів, які виявляють заспокійливу, снодійну, протисудомну, антацидну, знеболювальну, сечогінну, спазмолітичну та жовчогінну дію. Як макроелемент він входить до складу полівітамінних препаратів. Сполуки Магнію виявляють антифагоцитарну активність і також можуть бути гербіцидним метаболітом.

Цитратна форма активних компонентів, що входять до складу засобу, є однією з найбільш біодоступних (цитрати безпосередньо приймають участь в найважливішому метаболічному циклі Кребса), що дозволяє їм легко проникати в усі клітини, тканини та здійснювати безпосередньо лікувальну і регенеруючу дію.

Рекомендації до застосування: гігієнічний засіб розпилити в ротовій порожнині на ясна та зуби, після чого зуби м’яко протерти марлевим тампоном. З профілактичною метою обробку бажано робити щоденно.

Умови зберігання: Зберігають засіб у захищеному від світла місці за температури від 2°С до 30°С, на відстані, не менше, ніж 1 м від нагрівальних приладів.

Термін придатності: 3 роки з дати виготовлення.